За даними S&P Global Market, у 2023 році США імпортували рекордні 54 ГВт сонячних панелей.
Імпорт зріс на 82% порівняно з 2022 роком і майже вдесятеро за останні п'ять років. Близько 84% модулів було поставлено з Камбоджі (11,6%), Малайзії (20%), Таїланду (22,6%) та В'єтнаму (29,8%).
П'ятий квартал поспіль обсяг імпорту перевищує 10 ГВт, підрахував S&P. Імпорт у четвертому кварталі 2023 року досяг 15 ГВт, збільшившись на 40% порівняно з роком раніше.
Зазначена географічна диверсифікація є відносною. Більшість панелей доставляються до США з Південно-Східної Азії, і тамтешні заводи контролюються переважно китайськими виробниками.
США давно воюють із китайською сонячною індустрією, прагнучи реанімувати власне виробництво сонячних модулів та компонентів. Вони фактично заборонили імпорт китайських фотоелектричних панелей, встановивши високі митні («антидемпінгові») мита, а закон США про запобігання примусовій праці Уйгуров (UFLPA) додатково обмежує постачання фотоелектричної продукції з КНР.
Однак поки що, як ми бачимо, імпорт зростає. Хоча Закон про зниження інфляції (IRA) простимулював значне зростання кількості проектів з виробництва сонячних осередків/панелей у США, у тому числі від китайських брендів, заводи ще тільки збудують. А велика кількість дешевої імпортної продукції — не найсприятливіше тло для цього.
Деякі представники галузі та консультанти кажуть, що «надзвичайна залежність» від імпорту у поєднанні з глобальним надлишком модулів та різким падінням цін ставлять під загрозу вітчизняні проекти і закликають до посилення торгового захисту та політичної підтримки з боку влади США.
Бум імпорту означає, що, «незважаючи на всю риторику та інвестиції в США, крайня залежність від китайських фотоелектричних ресурсів зберігається і продовжує зростати», - стверджує Емілі де Ла Брюйєр, співзасновник Horizon Advisory, консалтингової компанії, що спеціалізується на геополітиці.