Меню

Ще раз про «токсичність» та обсяги відходів із сонячних панелей

 

У науковому журналі Nature Physics опубліковано статтю «Необґрунтовані побоювання з приводу токсичності та відходів фотоелектричних модулів уповільнюють декарбонізацію».

Сьогодні «побоювання» з приводу відходів, що складаються з відпрацьованих сонячних панелей, виникають тільки в зовсім невігласів, оскільки тема досліджена всебічно. Технології переробки відомі та розвиваються, обсяги відходів – і майбутні, і тим більше справжні – відносно малі, а «токсичність» модулів анітрохи не перевищує токсичності решти напівпровідникових та електронних пристроїв, які формують (і формуватимуть у майбутньому) основну масу так званих електронних відходів. (англ. - e-waste).

Повторення – мати навчання, тому нова стаття є незайвим доповненням до вже накопиченого обсягу знань у галузі, що розглядається.

Втім, основні положення цієї нової роботи не є новими:

Питання обсягів відходів сонячних модулів слід розглядати порівняно з кількістю відходів від інших джерел. За даними авторів, прогнозовані обсяги відходів панелей є «краплими в морі» порівняно з такими категоріями відходів, як пластик, вугільна зола або тверді побутові відходи. Вони також набагато менші, ніж обсяги електронних відходів, таких як старі смартфони та комп'ютери. Величезна кількість відходів з усіх перелічених джерел викликає занепокоєння, і нам необхідно знайти способи скорочення відходів, але сонячні панелі не є серйозною проблемою у цьому широкому контексті. Подивіться на представлений у роботі графік (вище) і вам стане зрозуміло (для більшої наочності ми виділили обсяги сонячних відходів на 2050 рік за двома сценаріями червоним кружком).

Сонячні панелі не містять шкідливих рівнів токсичних матеріалів. Автори не знайшли прикладів сонячних панелей, які використовуються для наземних сонячних електростанцій, в яких міститься миш'як, галій, германій або шестивалентний хром. Миш'як та галій використовуються лише у високоефективних фотоелектричних модулях для аерокосмічної промисловості. Переважна більшість фотоелектричних модулів виготовляється або із кристалічного кремнію (97% ринку світового ринку у 2022 році), або з телуриду кадмію (CdTe) (3% світового ринку у 2022 році). Зазначимо, що останній тип фактично випускає лише один виробник – американська First Solar .

Ці два найбільш поширені типи фотоелектричних панелей практично не містять жодного із зазначених шкідливих матеріалів. Фотоелектричні модулі з кристалічного кремнію складаються на 77% зі скла, на 10% з алюмінію, на 3% з кремнію та на 9% з полімерів, містять менше 1% міді, срібла та олова та менше 0,1% свинцю. І це так, так би мовити, у середньому. У багатьох сучасних типах сонячних модулів та свинець не застосовується. Наприклад, гетероструктурні (HJT) модулі не містять свинцю (а також миш'яку, кадмію, шестивалентного хрому, ртуті та ін.). Саме тому вони віднесені до нижчого, п'ятого класу небезпеки, до якого також належать шкаралупа від курячих яєць, відходи тріски, тирса та стружка натуральної чистої деревини, відходи паперу та картону від різання та штампування, харчові відходи кухонь та організацій. ін.

Що стосується інших типів панелей, що містять свинець, концентрація припою у фотоелектричних модулях значно нижча, ніж в інших видах «електронних відходів», а конструкція модуля значно знижує ризик потрапляння свинцю до навколишнього середовища.

Модулі CdTe складаються на 80-85% зі скла, на 11-14% з алюмінію, на 2-4% з полімерів, менш ніж на 0,4% з міді та менш ніж на 0,1% з телуру та кадмію. З'єднання CdTe в тонкоплівкових сонячних модулях, що є у продажу, надзвичайно стабільне і не становить такої токсикологічної небезпеки, як кадмій сам по собі. Більш того, в даний час відпрацьовані модулі CdTe First Solar збираються і як кадмій, так і телур переробляються для використання в нових модулях.

Сонячна індустрія робить різні кроки для скорочення відходів та побоювань щодо токсичності, продовжуючи термін служби панелей, знаходячи альтернативи певним матеріалам та працюючи над ефективними способами переробки компонентів панелей. Автори вважають, що до виведених з експлуатації фотоелектричних модулів потрібно ставитися як до товару, що містить цінні матеріали, а не як до небезпечних відходів, до яких сонячні панелі не відносяться.

Сьогодні у світі реалізується безліч проектів з переробки сонячних панелей та використання вилучених із них вторинних матеріалів.

У 2021 році Veolia, один із найбільших у світі гравців у галузі переробки відходів, розпочала проект ReProSolar, спрямований на впровадження високоефективного процесу утилізації відпрацьованих фотоелектричних модулів, що дозволяє повністю відновлювати цінні матеріали.

Минулого року німецьким дослідницьким Інститутом сонячних енергетичних систем (Fraunhofer ISE) виготовлено сонячний елемент із 100% вторинної сировини з ефективністю 19,7%.

У 2023 році китайська компанія JinkoSolar, один із найбільших виробників сонячних модулів у світі, повідомила про створення інноваційного процесу утилізації сонячних модулів, що дозволяє переробляти 92% матеріалів панелі.

Також у 2023 році уряд Китаю оголосив , що створить систему для переробки старих вітряних турбін та сонячних батарей. Вона розпочне роботу у 2025 році та буде повністю впроваджена до 2030 року. Китай, як ми знаємо, є основним виробником та користувачем сонячних панелей.